Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Эээ, привет, народ! Вот я тут решил рассказать вам историю про то, как я однажды купил закладку кокаина и потом прикольно поработал в Макдональдсе. Это был довольно безумный опыт, полный приключений и галлюцинаций, так что теперь я вам все расскажу.
Сначала я решил зайти к своему дилеру и купить пару грамм кокса. Тот парень всегда был надежным и имел хорошие связи, поэтому я был уверен, что получу качественный товар. Встретились мы в парке, а там он уже ждал меня с этой чертовой закладкой. Я сразу схватил ее и прям почувствовал, как адреналин зашкаливает. Было время попробовать пэпсу и насладиться этим эйфорическим чувством.
Ну, а после этого я уже был готов пуститься в работу. И где же лучше всех поработать, если не в Макдональдсе? Все эти бигмэки и картошка фри, они были моей страстью! И, конечно, работать на Макдональдсе при состоянии диазов и закладок - это что-то совсем невероятное!
Началась смена, и я уже был в форме смотрелся неплохо. Потупив свои глаза на галлюцинации, я сиял как солнце. Большинство коллег даже не заметили, что я шишечку накурил, заправляя картошечку. Но некоторые, конечно, пробили на измену и поняли, что сегодня с ними работает наркоман-комик. А мне было все равно, ведь я знал, что выжигаю на этой работе!
Часть коллег были такие же головняки, как и я. Мы частенько собирались после работы и бахались на полную катушку. Любимой нашей игрушкой был MDMA, или как мы его называли - молли. Ох, эти ночи полные танцев и безудержного веселья! Мы даже проводили вечеринки прямо в бекстейдже ресторана, когда пэпсы никто не ожидал. А там уже шла наша жара - все танцевали, пели и смеялись до утра.
Но время шло, а закладки заканчивались. Вот тут-то я и понял, что нужно найти новых партнеров в этой безумной игре. Я стал сводиться с другими дилерами, и скажу я вам, эти ребята знали толк в делирии! Они предлагали мне всевозможные закладки - от кокаина до экстази. Было и пару неудачных сделок, но в целом все было гладко и насыщенно.
Ну, а работа в Макдональдсе продолжалась. Я старался выполнять свои обязанности как можно лучше, несмотря на то, что иногда сознание бродило где-то в другом измерении. Я становился мастером в пырялке, молниеносно готовил бургеры и улыбался клиентам. Конечно, иногда случались неудачи - сойти с ума и начать смеяться совершенно не к месту, но это все было частью этого безумного процесса.
По сути, это было мое время свободы - свободы от прошлых забот и проблем. Я уходил в свою собственную реальность, где все было возможно и никакие границы не существовали. Я понимал, что наркотики несут с собой множество проблем и рисков, и мне было необходимо осознать это.
Сейчас я смотрю на то время с улыбкой и признаюсь, что это было безумно смешно и одновременно опасно. Но я благодарен этому опыту, потому что он научил меня многому. Это игра с огнем, которую нужно уметь покинуть при самом первом звонке тревоги.
В общем, ребята, помните, что жизнь - это не шуточки с закладками и пырялками. Она гораздо интереснее и богаче, когда ты здоров и свободен. И никакие шишечки и баханья не могут заменить настоящей жизни, полной новых возможностей и смысла.